БАТЬКАМ ПРО ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ
Одна з найскладніших проблем, яка постає перед учнем старшої школи, – вибір майбутньої професії. Вирішення її є важливою як для юної особистості, так і для батьків та вчителів: від правильного вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація.
У суспільстві дедалі зростає рівень вимог щодо професіоналізму та фахової підготовки спеціалістів. Життя вимагає від людини вміння орієнтуватися в навколишньому світі, шукати інформацію, бути компетентним в обраній справі, працювати в команді, приймати нестандартні рішення. На жаль, школа не завжди формує ці вміння у сучасного учня.
Як оптимально поєднати професійні уподобання, нахили учнівської молоді та соціальне замовлення суспільства? Як школа може допомогти старшокласникам чіткіше усвідомлювати свої інтереси, уподобання, здібності до майбутньої професійної діяльності?
Одним з ефективних шляхів вирішення цих проблем є профільне навчання, спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково- практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Профільне навчання дасть змогу доволі швидко увійти в світ обраної професії, підготуватися до самостійного життя, трудової діяльності. Одним із найважливіших завдань профільного навчання є формування професійного самовизначення.
Важливу роль у формуванні життєвих планів школярів відіграють батьки. Саме вони найчастіше визначають професійну направленість своїх дітей. При опитуванні старшокласників к шкіл з’ясувалося, що більшість учнів обрали профіль навчання самостійно чи за порадою батьків, керуючись передусім можливістю поглибити знання з предметів, екзамен з яких складатиметься при вступі до ВНЗ. Однак бувають випадки, коли після того, як усе нібито остаточно вирішено, випускник змінює свої плани, не хоче вступати до обраного навчального закладу, мотивуючи відмову вибором професії не за своїм бажанням. Чому так відбувається? Що заважає правильно обрати профіль? На нашу думку, це неналежна обізнаність
батьків у питанні профорієнтації, характерологічних і психофізичних особливостей своїх дітей.
Ідея профільного навчання не є новою: у 30-х та 60-х роках у Радянському Союзі створювалися перші профільні школи. З переходом сучасної української загальної освіти на 12-річний термін навчання профілізація школи набула нового змісту. Згідно із Законом України „Про загальну середню освіту” профільне навчання запроваджується у:
· профільних класах звичайних загальноосвітніх навчальних шкіл (І-ІІІ ступенів
· спеціалізованих школах (школах-інтернатах) – загальноосвітніх навчальних закладах І – ІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів
та курсів;
· гімназіях – загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
· ліцеях - загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступенів з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою;
· колегіумах - загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілів.
До системи загальної середньої освіти відносяться й інші навчальні заклади профільного, допрофесійного і професійного спрямування
· позашкільний навчально-виховний заклад, у якому здійснюється виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами – науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо;
· міжшкільний навчально-виробничий комбінат, у якому задовольняються потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладах у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;
· професійно-технічний навчальний заклад, у якому забезпечуються потреби юних громадян у професійно-технічній і повній загальній освіті;
· вищий навчальний заклад І –ІІІ рівнів акредитації, де задовольняються потреби громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.
Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів (профіль навчання - це спосіб організації диференційованого навчання, який
передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів). Профільне навчання у 10-12
класах здійснюється за такими основними напрямами:
· суспільно-гуманітарний;
· природничо-математичний;
· технологічний;
· художньо-естетичний;
· спортивний.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором. Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну
складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний профіль навчання, тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок запровадження курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.
Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають стосовно учня у вигляді певних вимог.
Обираючи профіль навчання, учень має усвідомити, що він майже визначає загальний профіль майбутньої трудової діяльності. Саме тому треба серйозно підходити до вибору профілю.
Незважаючи на те, що профілі різні, їх об'єднує єдина мета — розвивати в учнів якості творчої особистості майбутнього громадянина і професіонала. Це й складає головну вимогу до учня, який має сформувати в собі готовність до профільного навчання в загальному середньому навчальному закладі.
Послідовність дій учня для визначення профілю навчання має починатися з актуалізації відповідних потреб і мотивів, забезпечуватись необхідною вихідною інформацією і розгортанням пізнавального процесу, на основі чого формулюються певні цілі і складається програма профільної навчально-продуктивно-творчої діяльності.
Як же можуть допомогти своїй дитині батьки у виборі профілю навчання? З чого потрібно починати? Кожна юна особистість має надію на допомогу з боку батьків, учителів і, особливо, практичних психологів. Уже у молодшому віці діти бачать себе в тій чи іншій професійній ролі, мріють бути пожежниками, лікарями, водіями тощо. Учням початкової школи батьки мають розповідати про особливості своєї професії, виховувати в них повагу до різних видів професійної праці. Цікавими й корисними для школярів будуть організовані школою екскурсії на підприємства та зустрічі з людьми різних професій. Усе це матиме позитивний вплив на процесвибору профілю навчання і майбутньої професії учня.
В учнів 5-7 класів більш чітко формуються профільні інтереси. Особливість дітей цього віку – різноманітність захоплень: вони охоче відвідують різні предметні гуртки, секції, однак через деякий час міняють свої уподобання. У процесі навчальної, ігрової та інших видів їхньої діяльності формуються пізнавальні інтереси та мотиви пізнання. Батьки, спостерігаючи за
своєю дитиною, можуть визначити риси її характеру, рівень розвитку вольових, комунікативних якостей. Батькам корисно звернутися за консультацією до класного
керівника, вчителів-предметників, шкільного психолога, які поставлять свого роду діагнози щодо інтересів, схильностей, характеру здібностей, підготовленості учня.
У навчальних закладах профорієнтаційна робота з учнями 5-9 класів проводиться з метою найбільш раннього вибору учнями галузі майбутньої професійної діяльності: на класних годинах відбувається анкетування учнів; психолог визначає інтелектуальну та особистісну схильність учнів до напрямків
освітньої діяльності в умовах профільного навчання.
Готовність учня до профільного навчання має базуватися на орієнтації у світі професій. Батьки повинні ознайомитись з узагальненими уявленнями про вибір професій, висновками
психолога про психологічну готовність дитини до тієї чи іншої професійної діяльності, даними про мережу профільних класів у загальноосвітніх закладах свого району. Спільно з дитиною батьки планують її майбутнє, обирають навчальний заклад для здобуття освіти, намагаючись співвіднести цей вибір з внутрішніми прагненнями і здібностями дитини.
Бажаючи своїм дітям щастя, батьки повинні пам’ятати, що вибір професії дуже часто визначає в подальшому життєвий шлях людини. Тому, важливо застерегти в цей момент дитину від можливих помилок, допомогти знайти своє життєве призначення, реалізуватися в соціальній і професійній ролі. Чи не найпершими кроками на шляху до успіху і є профільне
навчання.
